Профілактика гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь

Як правило у літній період частішають випадки виникнення спалахів гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь, пов’язаних із вживанням продуктів харчування та питної води, забруднених збудниками зазначених захворювань.

Більшість групових інфекційних захворювань та харчових отруєнь виникають після проведення масових святкувань – весіль, ювілеїв, випускних вечорів, тощо. 

Гострі кишкові інфекції – це група захворювань, що протікають з ознаками інтоксикації і ураження шлунково-кишкового тракту.

Збудниками кишкових інфекцій є окремі групи бактерій (шигели, сальмонели та інші), умовно-патогенні мікроби (стафілококи, протей), віруси (ротавіруси, ентеровіруси і т.д.), гельмінти (лямблії, амеби).

Час від зараження людини до перших клінічних проявів захворювання триває від кількох годин до 2—3 діб.   Гострі кишкові інфекції виникають внаслідок вживання заражених продуктів або води, які проникають в організм людини через брудні руки, продукти харчування. При цьому наявність збудників та процес їх розмноження в продуктах харчування не впливає на смакові якості продукту. 

Найчастіше факторами передачі кишкової інфекції стають готові страви, молоко і молочні продукти, кондитерські вироби, які готуються “із запасом”, що призводить до накопичення у продуктах збудників інфекційних захворювань. 

Джерелом інфекції при всіх цих захворюваннях є хвора людина та носій інфекції. Збудники кишкових інфекцій живуть і розмножуються в кишківнику хворого і виділяються у зовнішнє середовище з випорожненнями і сечею.

Характерною загальною рисою цих інфекцій є наявність бактеріоносійства, тобто здатність збудника жити і розмножуватись в кишківнику людини, не викликаючи ознак захворювання. Бактеріоносії мають велике значення в розповсюдженні інфекційних хвороб, оскільки вони здатні виділяти збудника у великій кількості, при цьому виявити їх можливо лише при бактеріологічному обстеженні. Тварини також часто є переносниками патогенних мікроорганізмів, які викликають інфекційні захворювання та харчові отруєння. 

Харчові отруєння – це захворювання людини, що передаються переважно через їжу. Основною причиною їх виникнення є вживання в їжу продуктів, що володіють шкідливою дією, чи в результаті розвитку в них шкідливих мікроорганізмів, чи внаслідок вмісту різних токсичних речовин. 

Харчові отруєння поділяються на три групи:

1) мікробного походження (токсикоінфекції)

2) немікробного (отруєння продуктами з вмістом отруйних хімічних сполук(гриби і ягоди, окремі лікарські рослини, хімічні токсини)

3) з невстановленими причинами. 

Одним із найбільш поширених джерел харчових отруєнь можуть бути продукти, заражені мікробами, що виділяють дуже сильні токсини (отрути білкового походження). Це, в першу чергу, Clostridium botulinum — збудник ботулізму. Досить часті випадки харчових отруєнь спричинені токсинами деяких видів стафілокока. Ці бактерії активно розмножуються при звичайній кімнатній температурі на різноманітних харчових продуктах, що не підлягають перед їх споживанням термічній обробці (тістечка з кремом, молочні продукти, паштети, вінегрети). Джерелом зараження таких продуктів можуть бути хворі, що страждають стафілококовими захворюваннями. 

Необхідно відзначити, що харчові отруєння найчастіше виникають раптово, нерідко захоплюючи значний контингент осіб, і, як правило, досить швидко загасають. Разом з тим вони можуть зосереджуватися в мікрорайоні обслуговування визначеного харчового підприємства. 

При гострих кишкових інфекційних захворюваннях та харчових отруєннях ефективність профілактичних заходів залежить від рівня гігієнічних знань населення та дотримання ряду гігієнічних правил

1.Не вживати продуктів і напоїв при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та недотримання термінів споживання; Зберігати продукти харчування тільки у способі, зазначеному на упаковці та у встановлений термін;

2. Зберігати їжу захищеною від комах, гризунів та інших тварин. Для надійного захисту продуктів зберігайте їх у щільно закритих банках (контейнерах); 

3. Не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб. Купуючи будь-які харчові продукти у торговельній мережі, споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продукції; 

4. Не вживати незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини. При харчуванні у непристосованих умовах (ліс, пляж тощо) виключати контакт продуктів з ґрунтом та піском; 

5. Не готувати продукти із «запасом»; приготовлені страви бажано вживати відразу, а у разі повторного споживання, вони мають проходити вторинну термічну обробку; зберігання виготовленої страви без холоду не повинно перевищувати 2-х годин. Не зберігайте їжу та продукти довго, навіть у холодильнику; 

6. Не брати в дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують охолодженого зберігання); 

7. При готуванні багатокомпонентних страв дотримуватись вимог щодо технології обробки кожного компоненту(паштети, м’ясні салати тощо); при споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, а при споживанні дітьми – обдати окропом; 

8. Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі водойми тощо); 

9. Для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану; при неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки, туризм тощо) для миття посуду і рук вода має бути профільтрована і проварена;

10. Перед приготуванням їжі та перед її вживанням завжди мити руки з милом; дотримуватись правил особистої гігієни, ретельно мити руки милом після користування громадським транспортом, після відвідування туалету; 

11. При відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни; дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали незнайомі ягоди та продукти; 

  12. Для купання та відпочинку слід користуватися лише офіційно дозволеними пляжами. При купанні у водоймах і басейнах не слід допускати попадання води в рот.     

Виконання цих нескладних правил та порад допоможе уникнути захворювання гострої кишкової інфекції і зберегти Ваше здоров’я та здоров’я Ваших близьких!

Але, якщо раптом у Вас виникли симптоми гострої кишкової інфекції (ГКІ), чи харчового отруєння необхідно негайно звернутися за медичною допомогою! Будьте завжди здорові!

Поради для батьків дітей дошкільного віку 

Раціональне, здорове харчування дитини є важливим щоденним питанням!

В повсякденному харчуванні обов’язково мають бути: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини, клітковина, вода. 

Той, хто дбає про своє здоров’я, має дотримуватись трьох принципів здорового харчування: помірність, різноманітність, збалансованість. 

Помірність – щоб калорійність раціону не перевищувала енергетичних витрат організму. 

Різноманітність – передбачає споживання продуктів усіх основних груп (хліб і крупи; овочі та фрукти; м’ясо та молочні продукти). Збалансованість – означає правильне співвідношення цих груп продуктів. Для того, щоб їжа приносила користь, необхідно знати години харчування, а також правильно розподілити, коли і які продукти вживати.

Наприклад, продукти, багаті на білок (м’ясо, рибу, яйця, горох, квасолю), вживають на сніданок та обід, а страви з круп та овочів залишають на вечерю. Необхідно, щоб їжа була різноманітною. Але є продукти, вживання яких треба обмежити. Це цукор, жир, сіль, борошняні вироби. Від надмірного вживання солодощів люди повнішають, у них псуються зуби, вони частіше хворіють. 

Надлишок в організмі солі теж може стати причиною захворювань.

Голод – це голос природи, який дає сигнал, що організму потрібна їжа.

Апетит – це звичка, набута людиною протягом життя і проявляється бажанням поїсти внаслідок зміни настрою, певної ситуації, настання становленого часу, впливу виду, смаку, запаху їжі і навіть однієї думки про ту або іншу їжу.

Для дітей перш за все необхідне споживання повноцінного білка. Адже це основний будівельний матеріал для організму. В разі його нестачі виникає гальмування росту. Необхідно пам’ятати, що саме в продуктах тваринного походження білки є повноцінними. Дуже корисним для організму дітей та підлітків є біле м’ясо птахів (грудинка), як джерело легкозасвоюваного повноцінного білка, що практично не містить жиру. Телятина та нежирна свинина відіграє важливу роль у кровотворенні (зокрема, його вживання рекомендують при недокрів’ї як джерело заліза). Джерелом білка є також яйця, риба, молоко, сир, картопля, свіжа капуста, гречана, рисова, вівсяна крупа.

Жири – теж частинка тіла людини. Після травлення їх організм відкладає „про запас” – під шкірою та навколо життєво важливих органів, таких як серце, печінка і нирки. Вони захищають нас від холоду і запобігають пошкодженню внутрішніх органів і кісток. Тому деяка кількість підшкірного жиру дуже необхідна для підтримання здоров’я. Найбільш необхідні для організму жири знаходяться в молоці, вершковому маслі, сметані, кефірі, йогуртах, яєчному жовтку, жирній рибі (оселедець, скумбрія, сардини), нерафінованій олії. Ці жири знижують рівень холестерину в крові, зменшують ризик виникнення серцево-судинних захворювань. Корисність вуглеводів для організму в тому, що вони сприяють нормалізації процесів травлення, дають відчуття ситості на тривалий час, а деякі швидко втамовують голод (фрукти, мед, цукор). Вуглеводи дуже калорійні. Їх надлишок у раціоні може привести до ожиріння (особливо в дитячому віці). Здоровий раціон не обходиться без клітковини, оскільки вона допомагає виводити відходи з організму. Вона також надає нашій їжі „об’єму”, підсилює моторику кишечника, нормалізує травлення і допомагає контролювати вагу. У здоровому харчуванні ніяк не обійтись без води. Вона не вважається поживною речовиною, але виконує життєво необхідні функції: сприяє обміну речовин, виводить токсичні відходи.

Організм дитини шкільного віку потребує 1,5 – 2 л рідини. Корисно також випивати склянку – півтори джерельної води. За нестачі води в організмі людина відчуває спрагу, з’являється млявість, знижується тиск крові. Якщо без їжі можна прожити більше місяця, то без води – лише кілька днів. Ключовими компонентами здорового раціону є вітаміни і мінерали. Вони також містяться у їжі і є важливим джерелом протеїну, вуглеводів та жирів. Вітаміни й мінерали легко руйнуються у процесі обробки їжі, тому так важливо щодня їсти хоча б трохи сирих овочів і фруктів.

Найпоширенішими з вітамінів є:

– вітамін А сприяє росту, потрібний для нормального зору. Його багато у моркві, маслі, сирі, яйцях, печінці, помідорах, зеленій цибулі.

– вітаміни групи В необхідні для розумової і фізичної праці. Містяться вони у житньому хлібі, вівсяній та гречаній крупах, у горосі, квасолі, жовтку яєць, печінці, м’ясі.

вітамін С запобігає застуді, поліпшує кровообіг, сприяє росту, лікує цингу. Багато його в капусті, картоплі, помідорах, цибулі, шипшині, часнику, лимонах, чорній смородині.

вітамін D зміцнює кістки, запобігає рахітові. Міститься в молоці, печінці, житньому хлібі, яйцях, риб’ячому жирі.

Організм дитини, особливо в період його формування, дуже чутливий до дефіциту вітамінів. При їх нестачі розвивається гіповітаміноз (погіршення самопочуття, швидка втомлюваність, дратівливість, зниження захисних сил організму). Такі стани частіше спостерігаються взимку та навесні, що пов’язано з особливостями харчування у ці періоди. Адже тоді менше вживається свіжих овочів та фруктів та й вміст вітамінів у цих продуктах є меншим, ніж влітку та восени. Тоді добову потребу у вітамінах слід забезпечити змішаним раціоном харчування.

На формування м’язової, кісткової, нервової тканин у дітей впливають мікроелементи: калій,кальцій,магній, залізо, йод, фосфор, цинк.

Тому у харчуванні мають бути : яблука,абрикоси, вишня, виноград, ананаси, квасоля, огірки, капуста, риба, м’ясо, в яких їх найбільше. Для прикладу візьмемо кільку. Це дрібна промислова риба родини Оселедцеві. Хоча її незаслужено відносять до дешевих сортів риби, вона – величезрий резерв кальцію. А кальцій бере участь у формуванні кісткової тканини, стимулюе ріст учня. Під його впливом формуються гарні й міцні зуби.А в хребті, лусці, хвості зосереджені також запаси фосфору.

Увага! Небезпечні продукти, що заборонені до використання та вживання дітьми у докшільних установах! Забороняється замовляти, приймати та використовувати у дошкільному навчальному закладі м’ясо та яйця водоплавної птиці,м’ясо, яке не пройшло ветеринарного контролю, м’ясні обрізки,субпродукти (діафрагму, кров, легені, нирки, голови тощо), за виключенням печінки та язика, а також свинину жирну, свинячі баки, річкову та копчену рибу, гриби, соуси, перець, майонез, вироби у фритюрі, у тому числі чіпси, вироби швидкого приготування, газовані напої, квас, натуральну каву, кремові вироби, вершково-рослинні масла та масла з доданням будь-якої іншої сировини (риби, морепродуктів тощо). В дошкільних навчальних закладах забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти. Сардельки, сосиски, варені ковбаси повинні прийматися не нижче вищого ґатунку. Забороняється приймати продукти недоброякісні або сумнівної якості із закінченим терміном придатності або на межі його закінчення. 

Специфіка харчування у дитячому закладі Харчування дітей у дитячих садках в Україні регламентується у міжвідомчій “Інструкціі з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах”, затвердженій Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством освіти і науки України від 17.04.2006 року за №298\227. 

У дитячому закладі рекомендується трьохразове харчування.

На час проведення оздоровчих заходів( у літній період ) в раціон харчування додатково додають фрукти та фруктові соки, які рекомендується давати дітям з 10.00 – 11.00.

Розташування їжі за калорійністю на протязі дня повинно бути наступним: сніданок – 25%, обід – 35%, підвечірок та вечеря – по 20%.

Усі продукти харчування, які потрапляють до дошкільного закладу, повинні мати відповідність до умов державних стандартів та супроводжуватися документацією (накладні, сертифікати) з висновками щодо їх якості, терміну реалізації, кількості. 

Найбільш небезпечними у відношенні виникнення харчових отруєнь є вироби з м’ясного фаршу та риби. У зв’язку з чим ці вироби (котлети, тефтелі, зрази, битки) повинні підлягати тепловій обробці в два етапи: смаження на плиті тривалістю 10 хвилин, після цього – обробка у духовій шафі 10 хвилин при температурі 220-250 градусів. Таким же чином повинні виготовлятися сирники, смажена риба шматочками, печінка. Якщо для других страв використовується відварене м’ясо, птиця, то їх після розділення на порційні шматочки по друге кип’ятять у бульйоні. Салати та вінегрети також потребують строгого виконання санітарних та технологічних вимог, тому їх заправляють тільки перед видачею. 

Загальне керівництво організації харчування дітей виконує завідувач дитячим дошкільним закладом. Медсестра контролює санітарний стан харчоблоку, умови зберігання та реалізації продуктів, меню та якість їжі, проводить санітарно-освітню роботу серед персоналу та батьків по питанням раціонального харчування.

Для заправки перших страв та соусів використовують метод пасерування у вершковому маслі та олії. 

Видача готових страв дозволяється тільки після зняття проби медичним робітником (лікар, медична сестра ,дієтична сестра) чи іншою відповідальною особою (вихователь, методист), якого призначає завідувач дитячого садка. Головним показником правильної організації харчування дітей у дитячих садках є гарне почуття дітей, відсутність шлунково-кишкових захворювань, низька захворюваність у дитячому колективі. 

Питний режим. 

Дітей не можна обмежувати у питті. Але компенсувати малу кількість рідини солодкими компотами, соками, напоями не треба, тому що це призводить до пригнічення апетиту. Неможна також давати багато пити води під час їжі. Заповнюючи ємкість шлунку та розводячи шлункові соки сприяючі травленню, вона призводить до приниження апетиту та порушенню процесів перетравлювання їжі. Між прийомами їжі вода повинна бути доступною для дітей. Частіше дають свіжу кип’ячену воду, охолоджену до кімнатної температури, столову мінеральну воду без газів чи слабо заварений чай. Можна також рекомендувати швидкорозчинні чаї з екстрактів трав – фенхелю чи ромашки, які сприяють покращенню діяльності шлунку та діють як заспокійливе.

Джерело інформації :https://sites.google.com/site/lelecenka2/storinka-fahovih-specialistiv-dnz/medicna-sestra

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *