Практично кожному з батьків відома така ситуація: дворічний малюк, який ще вчора був янголом, починає проявляти темперамент і робити аж ніяк не миі вчинки. одразу на горизонті з’являються порадники, впевнені в тому, що дитині терміново потрібна допомога. навіть найбільш розсудливу маму такий тиск може вибити із колії.
Щоб Вас заспокоїти, що з дитиною все нормально, розберемося в неприємних особливостях їхньої поведінки.
1. На все відповідає «ні»
Зазвичай ласкава та слухняна дитина раптом починає відмовлятися від усього, що їй пропонують, іноді досить в різкій формі. Відхиляючи навіть самі улюблені речі, не говорячи вже про щось менш приємне.
Що відбувається? Як правило, період “ні” сигналізує про початок так званої кризи, яка приходить у 2,5-3 роки. Малюк розуміє, що він окрема особистість, а не частина його батьків, і намагається визначити своє місце в родині.
Що робити? Набратися терпіння і не намагатися подавити дитячий дух протистояння. Дайте дитині вибір і деяку самостійність: нічого страшного не відбудеться, якщо малюк сам обере що вдягнути в дитячий садок. Проявлене розуміння дорого вартує — дитина знайде впевненість у собі і буде більше вам довіряти.
2. Постійно задає одне й те саме запитання
Малюк не просто повторює одне й те саме в сотий раз, але й вимагає вашої реакції. Знайомо? Іноді навіть мамі не вдається зрозуміти що дитина хоче цим донести, а вона, в свою чергу, засмучується, якщо не отримує відповіді. Вийти з рівноваги можуть навіть самі терплячі батьки.
Що відбувається? Повторення — найкращий спосіб запам’ятовування як слово використовується, змінюється його значення в залежності від часу та конкретної ситуації. Окрім того, малюк тренує інтонацію та вимову. Що робити? Пам’ятайте, що повторення фраз та слів — це крок на шляху до успішного опанування мови. Задовільняйте цікавість житини, більше спілкуйтеся з нею: період повторень пройде, а негативна реакція може стати причиною проявлення комплексів.
3. Часто просинається серед ночі
Здавалося б, режим сну та бадьорості вже давно сформований, але раптом у дитини з’являється звичка пограти о 3-1 годині ночі, а іноді і зовсім закатити істерику. І чим частіше це стається, тим складніше з цим примирятия.
Що відбувається? Проблеми зі сном виникають через надмірні емоції та потіку інформції, отриманої протягом дня. Ймовірно, вечір був перевантажений подіями. Але причиною перезбудження можуть бути досить активні ігри перед сном, але й опанування нових навичок: на думку дитячих психологів, малюку настільки хочеться потренувати навички, що заради цього він може жетрувати сном.
Що робити? Для початку треба перенести всі активні розваги на першу частину дня. Якщо нічна бадьорість не припинилась, намагайтесь не злитися. Проведіть з малюком трохи часу разом — швидше за все, в найближчі декілька хвилин він заспокоїться та верненть ся в ліжко.
4. Балується та діє всупереч
Ранок, вам потрібно на роботу, дитині — в сад, всі поспішають, і тут починається спектакль: каша розмащена по обличчю, а малюк, замість того, щоб іти вмиватися, біжить в кімнату, на шляху зносячи горшочок, і ховається в шафі. Бешкетування, як завжди, почалось невчасно.
Що відбувається? На думку психолога Джоа Готтмана те, що нам здається бешкетуванням, з позиції дитини є заявкою на гру. А гра — це поки що головний спосіб дитини отримувати знання про світ. Малюк лиш прокинувся і сповнений енергії, і його провини в тому, що потреби не співпадають із планами дорослих немає.
Що робити? Перегляньте розпорядок дня. Можливо, зранку варто прокинутись раніше і приділити грі більше часу. Якщо такий варіант не підходить, то намагайтеся все таки із розумінням поставитись до дій дитини: робити “на зло” він ще не спроможний.
5. Кричить через будь-яку дрібницю
Сьогодні ви заборонили дивитись дітям мультики і у відповідь отримали порцію крику. За каприз крикуни були покарані. Однак, ви не врахували, що вчора самі запропонували влаштувати трьохгодинний мультмарафон, оскільки ви мали б зайнятися важливою справою і не хотіли, щоб вас відволікали.
Що відбувається? Малюк швидко розуміє правила гри (особливо коли ці правила у ваших інтересах) і щиро не розуміють чому ситуація раптом змінилась. А неможливість задовільнити якусь потребу (іншими словами, стан фрустрації) нервує і дітей, і дорослих.
Що робити? Будьте послідовними, дозволяючи та забороняючи що-небудь дитині. Не варто змінювати умови “на правах сильнішого” просто тому, що вам так зручно. Встановіть правила та слідуйте ним разом з малюком.
6. Розкидає речі
Дитина знову і знову розкидує олівці по підлозі, кидає іграшки в стіну, а якщо мова іде про молодших дітей — 10 разів попідряд випльовує соску і кожного разу плаче, доки не отримає її назад.
Що відбувається? По-перше, малюк схильний до імпульсивних дій, контролювати які він не в змозі тільки тому, що відповідаючі відділи головного мозку ще не визріли. По-друге, розкидування речей — це теж цікава навичка, яку треба відпрацьовувати: тут задіяні дрібна моторика, координація між руками та очима. По-третє, кидаючи щось, дитина вивчає причинно-наслідкові зв’язки (якщо річ кинути, вона впаде вниз), знайомиться із гравітацією.
Що робити? Спробуйте пояснити які предм6ети кидати можна, а які ні. Як правило, у віці двох років дитина вже взмозі зрозуміти це.
7. Став погано їсти
Дитина завжди відрізнялась хорошим апетитом, але останнім часом став відмовлятися від улюблених раніше страв. Колишні об’єми порцій також раптом стали занадто великими — в тарілці завжди залишається їжа.
Що відбувається? Педіатри виділяють декілька причин втрати апетиту, в їх числі можуть бути і погане самопочуття, і ружучийся зубик, і просто захоплення грою і небажання відволікатися на обід. Однак, як продемонстрували дослідження, на харчові звички може вплинути введення нових продуктів у раціон. Малюки досить консервативні, нове їх лякає, так що надмфірний тиск зі сторони батьків може лиш посилити проблему.
Що робити? Якою б не була причина, не варто насильно годувати дитину. У 2 роки він вже взмозі зрозуміти що наївся. Повільно вводьте нові продукти в раціон, не створюйте негативних асоціацій з їжеюі намагайтеся підтримувати режим.
8. Влаштовує істерику
Жодні крики та капризи не зрівняться зі справжньою істерикою, яку двохрічний малюк здатен закатити на рівному місці або з незначного приводу. Спочатку він плаче з метою отримати бажане, але швидко виходить з-під контролю. Ще гірше, коли це відбувається з людному місці: тоді заспокоїти дитину стає набагато складніше.
Що відбувається? У істерик завжди є глибокі і не завжди видимі причини: погане самопочуття, емоційне перевантаження, голод, втома. На їх фоні проста дрібниця, наприклад, відмова у покупці іграшки, стає спусковим механізмом. Якщо доросла людина здатна опанувати емоції, то в дитини нервова система ще не розвинена в належній мірі.
Що робити? Розмовляти і відволікати в такій ситуації марно. Можна спробувати усунути істерику на самому початку (відволікти на щось цікаве), або, якщо процес вже запущений, дати дитині заспокоїтись самій і вже потім обговорити його почуття. Іти на поступки спеціалісти категорично не рекомендують.
Бонус: як подолати надмірну емоційність дитини
Як продемонстрували недавні дослідження групи вчених США, на поведінку та емоційний стан дитини впливає читання вголос. За результатами експеримента діти, яким батьки регулярно читають книжки. Стали менш схильні до проявів агресії. Вчені пояснюють, що процеси, які запускаються при прослуховуванні історії, напряму пов’язані із вмінням контролювати свою поведінку. А енергія, яка раніше витрачалась на негативні емоції, скеровується в творчому напрямку.